ЗВЕРНЕННЯ КОАЛІЦІЇ З ПРОТИДІЇ ДИСКРИМІНАЦІЇ В УКРАЇНІ ЩОДО ДИСКРИМІНАЦІЙНИХ ПРОЯВІВ У КРИМУ З БОКУ РОСІЙСЬКИХ ОКУПАНТІВ

Минуло фактично півроку з моменту анексії Криму з боку Росії. За цей час в анексованому Криму спостерігається постійне зростання систематичних порушень прав людини, зокрема, свободи слова, права на особисту недоторканність, свободи асоціацій; фіксуються випадки зникнення людей, числені обшуки. До того ж є всі підстави вважати, що ці порушення прав людини відбуваються, в тому числі, через дискримінацію певних груп.

Фіксуються випадки дискримінації за етнічним походження та мовою. Сьогодні в Криму фактично не залишилось україномовних друкованих ЗМІ, офіційних версій регіональних та комунальних ЗМІ українською мовою. На кримському телебаченні залишили єдину українську програму з чотирьох, що існували раніше. Відбувається блокування україномовних інтернет-сайтів для мешканців Криму. З моменту анексії півострову ситуація кардинально змінилась – наразі, фактично в єдиній українській школі-гімназії в Сімферополі зберігається тільки одна паралель для навчання українською (1 вересня тут почали свою роботу 9 класів з українською мовою навчання та 31 російськомовний клас). Закриваються українські школи в Щолкіно та Керчі. Тобто, сьогодні українськими в Криму залишаються лише 4 школи, але їх україномовне майбутнє сумнівне. У Севастополі було закрито відділення всеукраїнської організації "Просвіта" ім. Т. Шевченка. У вересні 2014 року в Таврійському національному університеті ім. Вернадського в Сімферополі ліквідували факультет української філології; більшість викладачів факультету скоротили.

 

Зростає репресивний тиск на кримських татар. 15 березня було знайдено тіло активіста Решата Аметова; 8 березня був підпалений готель, який належить кримським татарам; 17 березня відбулося викрадення Абу Юсуфа, якого видворили з території півострову; 20 березня був викрадений Нурі Сулейманов; 3 травня Мустафі Джемілєву було заборонено повернутись до Криму. 13 травня кримські суди взяли до розгляду 55 справ стосовно 49 кримських татар, які брали участь в подіях 3 травня, коли Мустафі Джемілєву було відмолено у в’їзді до Криму. 16 травня окупаційною владою Криму було заборонено проводити мирні зібрання до 6 червня – за два дні до 18 травня, пам’ятної дати для кримців. 24 червня ФСБ провела обшук в будівлі медрессе. 4 липня окупаційна влада Криму винесла рішення про заборону в’їзду Рефату Чубарову на територію Криму. 19 серпня кримским татарам було заборонено проводити траурний мітинг на честь загальноєвропейського Дня пам’яті жертв сталінізму та нацизму. Едема Асанова, який зник безвісти 29 вересня, знайшли мертвим. 27 вересня 19-річного Іслама Джеппарова та 23-річного Джевдєта Іслямова було викрадено невідомими.

18 вересня Меджліс кримськотатарського народу, благодійний Фонд «Крим» і редакція газети «Авдет» були видворенні з приміщення в Сімферополі. Підставою для виселення є виконавчий лист, виданий Центральним райсудом Сімферополя 15 вересня 2014 р. 24 жовтня на адресу керівництва телеканалу АТР в Криму надійшов лист із Центру з протидії екстремізму, в якому сказано, що Управління Роскомнадзора по Криму і Севастополю проінформувало МВС про те, що АТР «сприяє формуванню антиросійської громадської думки, навмисно розпалює серед кримських татар недовіру до влади та її дій, що побічно несе загрозу екстремістської діяльності». Російська влада вимагає від АТР надати всі правовстановлюючі документи і список осіб, офіційно працевлаштованих на телеканалі. Це автоматично означає тиск на співробітників та загрозу існуванню чи не єдиному незалежному ЗМІ на території Криму. Справа АТР стає продовженням тиску на кримських татар, численних обшуків приватних осіб, шкіл, виселення Меджлісу, обшуків та виселення газети «Авдет».

Також зазнають постійних утисків представники багатьох релігійних громад. Деякі кримські татари належать до релігійних груп, чия діяльність є цілком легальною в Україні, але вважається незаконною в Росії. Мають місце численні обшуки мечетей та медресе. Зазнають переслідувань представники Української православної церкви Київського патріархату; в Севастополі, Красноперекопську, Керчі та селі Перевальне храми УПЦ-КП були насильно закриті представниками т.зв. «кримської самооборони» за сприяння місцевої влади. Дачний будинок архієпископа Сімферопольського УПЦ-КП Климента в с. Мраморне був спалений, російська поліція відмовилась розслідувати цю справу. Федеральна служба безпеки Росії примушує кримських священнослужителів Української православної церкви Київського патріархату співпрацювати зі спецслужбами РФ.

Посилився тиск на ЛГБТ спільноту. Так званий глава окупованого Росією Криму Сергій Аксьонов 2 вересня заявив, що «В Криму такі люди не вітаються, не потрібні, і заходи вони ніколи публічно проводити не будуть. Я це гарантую [...] міліція і самооборона дуже швидко зреагують – протягом трьох хвилин, швидко прояснять напрямок і орієнтацію, яку потрібно тримати». На цей час в Криму та Севастополі вже мають місце неодноразові заборони на проведення ЛГБТ заходів, що безуспішно оскаржуються в російських судах.

Звертаємось до міжнародних організацій та української влади активно реагувати на масові репресії на півострові, тиск на свободу слова та інші порушення прав людини, прояви дискримінації щодо різних меншин. Численні порушення прав людини та масові прояви дискримінації в Криму мають стати однією з підстав для застосування міжнародних економічних санкцій та заходів проти Російської Федерації та окупаційної влади Криму.