Перший всебічний звіт про дискримінацію в Україні

14 серпня 2015 р. у Києві відбулася презентація звіту "На межі: Вирішення проблем дискримінації та нерівності в Україні" – першого всебічного та докладного дослідження проблем дискримінації та нерівності в Україні, що здійснене за фінансової підтримки Європейського Союзу. У ньому описуються характерні моделі дискримінації за різними ознаками та несприятливе становище певних уразливих груп, надається аналіз національного законодавства та міжнародних зобов'язань України в галузі прав людини, оцінюється ефективність їх імплементації та надаються рекомендації українській владі з поліпшення ситуації.

Цей звіт поєднує в собі свідчення жертв дискримінації зі статистичною та іншою інформацією, щоби надати поглиблене висвітлення проблем дискримінації та нерівності, які були визнані дослідниками як найважливіші для українського суспільства: за ознаками статі, сексуальної орієнтації або ґендерної ідентичності, інвалідності, ВІЛ-статусу, етнічної належності, громадянства, мови, релігії, а також щодо внутрішньо переміщених осіб та певних груп дітей. Головним висновком дослідження є те, що хоча недавні реформи створили досить міцну законодавчу базу з питань рівності та недискримінації, існують значні прогалини в її практичній реалізації. Поточна суспільно-політична криза в Україні призвела до актуалізації та загострення деяких традиційних проблем у цій сфері та створила нові виклики для держави і суспільства.

Презентація звіту завершила дворічний спільний проект міжнародної правозахисної організації Equal Rights Trust(Лондон, Велика Британія) та Правозахисного ЛГБТ Центру "Наш світ" (Київ, Україна) "Розширення прав і можливостей громадянського суспільства для боротьби з дискримінацією ЛГБТІ в Україні". Головним завданням проекту було надання підтримки зусиллям організацій громадянського суспільства України щодо подолання дискримінації та упереджень проти українських лесбійок, геїв, бісексуалів, трансґендерів та інтерсексуалів – але не як окремої групи, а в рамках подолання дискримінації та нерівності щодо всіх вразливих соціальних груп. Головним українським партнером "Нашого світу" у здійсненні цього проекту була Коаліція з протидії дискримінації в Україні, що об'єднує кілька десятків громадських організацій, які поставили своїм завданням боротьбу з дискримінацією та досягнення реальної рівності для всіх мешканців нашої країни.

За домовленістю партнерів по проекту, назва звіту дещо відрізняється в українському та англійському варіантах. Англійською вона виглядає як "In the Crosscurrents: Addressing Discrimination and Inequality in Ukraine" – тобто, "На зіткненні протитечій". Це відображає різницю поглядів на ситуацію, в якій наразі опинилася Україна: ззовні вона виглядає як сфера зіткнення інтересів, поле битви між Заходом і Росією, об'єкт конкуруючих впливів, а самі українці бачать свою державу на межі між двома світами – "Русским миром" і сучасною Європою, – на роздоріжжі між двома шляхами майбутнього країни, один з яких ми самі маємо обрати. Здається, ми вже знаємо свій остаточний вибір, і цей звіт має допомогти нашій державі та суспільству у вирішенні проблем, які заважають просуненню України по обраному шляху євроінтеграції.

Текст звіту можна завантажити на веб-сайті Центру "Наш світ" за посиланнями:

українською:  http://www.gay.org.ua/publications/antidi_report2015-u.pdf

англійською:  http://www.gay.org.ua/publications/antidi_report2015-e.pdf

БЕЗ ЦЕНЗУРИ: ЯК ЖИВЕТЬСЯ В УКРАЇНІ ВІДКРИТИМ ГЕЯМ І ЛЕСБІЯНКАМ

18 травня правозахисники провели презентацію камін-аут-ініціативи «Ми є», присвячену Міжнародному дню боротьби з гомофобією. Під час заходу люди, які зважилися відкрито заявити про свою сексуальну орієнтацію, розповіли, як змінилося їхнє життя після камін-ауту.

Ініціатором кампанії виступила організація Гей-альянс Україна, яка закликає представників ЛГБТ-спільноти (лесбійки, геї, бісексуали, трансгендери) надсилати свої історії про те, як вони зважилися відкрити свою орієнтацію родині, друзям та іншим.

Організатори впевнені: «Одним із найважливіших умов зміни ставлення українців до ЛГБТ є видимість спільноти. Для пересічного жителя України якісь невідомі йому 10 відсотків населення країни, які відносять себе до числа представників ЛГБТ, продовжують залишатися абстракцією. До тих пір, поки поруч не з'являється конкретна людина, яка відкрито заявила про це, - друг, родич, сусід або співробітник».

На даний момент на сайті організації вже 15 історій, і кожна з них розповідає про те, як люди усвідомили, ким вони є, і повідомили про це світу.

«... Я потрапив до лікарні. Тут і стався неймовірний і переломний момент у моєму житті. На території лікарні був газетний кіоск, в якому продавалися і книги. Одна з них називалася «100 найвідоміших геїв і лесбіянок». Дуже хотілося її купити, але грошей було замало, та й соромився я, чесно кажучи. Яке ж було моє здивування, коли в лікарню приходить моя улюблена мама з пакетами домашньої їжі, фруктами, соками ... і цією книжкою. Як вона відчула, як взагалі її побачила? І мене прорвало - я почав зізнаватися їй, емоційно, плутано, мало не плачучи. А мама тільки погладила по голові і спокійно сказала, що давно про все здогадалася і сама шукала привід, щоб почати розмову. Через кілька днів мама розповіла про нашу бесіду братові, який теж сприйняв інформацію абсолютно спокійно», - пише Юрій Коваленко, артист травесті-жанру.

«Ми зустрічалися вже два роки, коли вирішили, нарешті, з'їхатися і жити разом. Тоді я вирішив розповісти про все батькам. Я сказав татові з мамою, що прийду додому на вечерю не один. Природно, вони подумали, що я про дівчину, але не тут-то було! Підходимо ми до моєї квартири, тримаючись за руки, дзвонимо в двері. Відчиняє мама - і у неї щелепа впала. Ми привіталися і пішли за стіл, а мама все ще стояла в передпокої біля дверей, мені навіть смішно трохи стало», - це історія камін-ауту Яна Пестовського, 17-річного студента.

Анна Леонова, співробітниця Національної академії наук України, ділиться своїми думками: «Для мене камін-аут - це як дзен, процес безкінчений. І від того, що ти зізнався одному або двом людям, мало що зміниться. Зміни починаються з себе. З готовності себе прийняти. І з розуміння того, що оточуючі тобі нічого не винні, але і ти не зобов'язаний відповідати їхнім очікуванням».

Організатори закликають усіх, кому є що сказати, надсилати свої тексти за адресою Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. .

«У першу чергу камін-аут - це можливість знайти свободу і внутрішній спокій, відчути себе повноцінним членом суспільства, а не людиною другого сорту», ​​- переконані представники Гей-альянсу Україна.

***

Організатори медіазаходу «Без цензури: як живеться в Україні відкритим геям і лесбіянкам»: Гей-альянс Україна, Центр інформації про права людини у співпраці з Коаліцією з протидії дискримінації в Україні за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».

Контактна особа: Марина Говорухіна (050) 612-00-20, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

ПРАВОЗАХИСНИКИ ЗАКЛИКАЮТЬ СПРОСТИТИ ПРОЦЕДУРУ ОТРИМАННЯ ДОКУМЕНТІВ ДЛЯ РОМІВ-ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ

Контактна особа:

Марина Говорухіна 050 612 00 20

ПРАВОЗАХИСНИКИ ЗАКЛИКАЮТЬ СПРОСТИТИ ПРОЦЕДУРУ ОТРИМАННЯ ДОКУМЕНТІВ ДЛЯ РОМІВ-ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ

ПРЕС-РЕЛІЗ

8 квітня, в Міжнародний день ромів, представники громадських організацій закликали владу звернути увагу на проблеми ромів-переселенців. Адже, як свідчить статистика, наразі вони є однією з найбільш уразливих категорій українців. Люди, які і в мирний час через своє етнічне походження належать до найбільш дискримінованих верств населення, тепер стають об’єктами подвійної дискримінації. 

Результати моніторингу демонструють, що близько 9000 ромів були змушені покинути свої домівки на сході України з початку кризи. Проте, після того, як вони прибули в інші регіони України, негативне ставлення до них посилилося.  

Понад 55% ромів не реєструються як внутрішньо переміщені особи через страх конфіскації їх майна міліцією чи іншими органами влади. Також люди бояться бути затриманими та підданими жорстокому поводженню з боку правоохоронних органів через відсутність документів. 

При цьому, найбільш беззахисними у цій ситуації є ромські жінки, особливо якщо вони вагітні чи мають дітей.

Земфіра Кондур, віце-президент МБЖФ «Чіріклі», зазначає: «Навіть у мирний час більшість ромів були соціально не адаптовані в Україні з безліччю проблем (наприклад, відсутність паспортів та реєстрації місця проживання). Під час бойових дій вони стають першими жертвами, що призводить до їх ще більшої вразливості».

І дійсно, за даними останніх досліджень рівня ксенофобії в Україні, роми залишаються національною меншиною, до якої українці ставляться найбільш упереджено (5.5 з можливих 7-ми балів за шкалою Богардуса).

Микола Бурлуцький, голова неурядової організації «Чачімо», переконаний, що проблема є системною, адже складається з низки аспектів: стереотипів, слабкої інтеграції ромів в українське суспільство та необхідності посилення уваги держави до виконання своїх зобов‘язань щодо ромської національної меншини – реалізації Стратегії соціального захисту та інтеграції ромської національної меншини в українське суспільство до 2020 року.

За його словами, аби покращити ситуацію, держава має здійснити низку дій. По-перше, спростити процедуру отримання документів, які посвідчують особу, для ромів-переселенців (як це зробили балканські країни). По-друге, здійснювати регулярний моніторинг ситуації і збір даних щодо потреб і проблем ромського населення в Україні. По-третє, проводити роботу з ромськими громадами, спрямовану на роз'яснення їхніх конституційних прав і обов'язків, і тісно співпрацювати з громадськими активістами, які допомагають ромському народу в Україні. 

ЕКСПЕРТИ ЗАКЛИКАЮТЬ ВЕРХОВНУ РАДУ ЗАКОНОДАВЧО ВРЕГУЛЮВАТИ СТАТУС КОРІННИХ НАРОДІВ

10430373 1092473420769226 3059931869461361077 nКонтактна особа:

Марина Говорухіна

ЕКСПЕРТИ ЗАКЛИКАЮТЬ ВЕРХОВНУ РАДУ ЗАКОНОДАВЧО ВРЕГУЛЮВАТИ  СТАТУС КОРІННИХ НАРОДІВ

ПРЕС-РЕЛІЗ

Законодавче врегулювання статусу корінних народів України зможе посилити вплив України на ситуацію в Автономній Республіці Крим та привернути до кримського питання максимальну увагу міжнародної спільноти.

Про це йшлося під час прес-конференції, організованої Центром інформації про права людини та Коаліцією з протидії дискримінації в Україні за підтримки Європейського союзу та Міжнародного фонду «Відродження» у Києві 20 квітня 2015 року.

За словами експертки Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталії Беліцер, дискусія про статус корінних народів була активною ще в кінці 90-х років, однак пройшло 15 років, а рівень розуміння цієї проблематики в експертному середовищі та в суспільстві назагал не підвищився. Наталія Беліцер звернула увагу, що в Конституції України корінні народи згадуються одразу у трьох статтях, однак держава досі не спромоглася розробити та прийняти відповідне законодавство про статус корінних народів та закріпити їхнє право на самовизначення.

Як зазначила експертка Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко, 20 березня 2014 року Верховна Рада ухвалила постанову, якою кримські татари були визнані корінним народом України. Таким чином Україна приєдналась до Декларації ООН про права корінних народів. Подальшим кроком має стати ухвалення відповідних законів, як це передбачено Конституцією України.

«Це законодавство покликане унормувати суспільну, політичну та економічні сфери взаємовідносин держави та корінних народів, зокрема, сферу безпеки. Адже, відповідно до декларації ООН, розміщення військових баз на території кримськотатарського народу має узгоджуватися з його представницькими органами. Народи мають бути включені в процес обговорення розвитку тієї землі, на якій вони сформувалися і продовжують жити», - сказала Юлія Тищенко.

Тексти законопроектів, якими планується врегулювання питання корінних народів, були розроблені робочою комісією, яку очолював глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Як розповів завідувач Відділу забезпечення діяльності Уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу Арсен Жумаділов, законопроекти регулюють правовідносини держави з усіма трьома корінними народами України: кримськими татарами, караїмами і кримчаками. При цьому з усталеної практики ООН береться термін «малочисельні корінні народи» щодо караїмів і кримчаків, яких у Криму нараховується кілька сотень осіб, згідно з останнім переписом населення.

Зокрема, законопроект «Про статус кримськотатарського народу» передбачає представництво кримськотатарського народу (в особі Курултаю, Меджлісу і місцевих меджлісів) на трьох рівнях - Верховної Ради України, Верховної Ради АР Крим та місцевих рад.

Виходячи з норм міжнародного права, Курултаю надається право самостійно визначати пріоритети розвитку, а Меджлісу - реалізовувати ці пріоритети у тих сферах, які стосуються кримських татар. До таких «внутрішніх» сфер віднесені освіта, культура, медіа, спорт, земельні відносини.

У питаннях, що мають значення для Кримського півострова як ареалу проживання, кримськотатарський народ залучається до процесу прийняття рішень органами державної влади. «Обов'язковість отримання попередньої і усвідомленої згоди Курултаю дозволить не допустити знищення реліктових кримських лісів через вирубку лісу, засолення кримських степів через непродумане водокористування, знищення унікальних екосистем через безвідповідальну експлуатацію ресурсів землі», - пояснив Арсен Жумаділов.

Серед інших аспектів законопроекту слід виділити обов'язковість згоди кримськотатарського народу на зміну статусу адміністративно-територіальних одиниць, які включають територію Кримського півострова.

При цьому в проекті закону не обговорюється власне статус Автономної Республіки Крим, оскільки врегулювання таких питань - прерогатива Конституції України, зміни до якої обговорюватимуться в тому числі в рамках діяльності Конституційної комісії України.

Експерти сподіваються, що з часом, ситуація, яка наразі склалася з півостровом, зміниться, і це дасть можливість корінним народам впливати на долю історичної батьківщини.

«Чомусь в Україні склалась така традиція, що про кримських татар ми згадуємо лише на річницю депортації. А тема врегулювання статусу корінних народів завжди вторинна. Завжди знаходиться щось більш важливе. В результаті ми отримали нинішню ситуацію. Тепер завдання держави – спробувати виправити власні помилки. І хорошим кроком в цьому напрямі стане ухвалення закону», - підсумувалаЮлія Тищенко.

***

 

Захід відбувся в рамках проекту:  “Досягнення рівності: спільний підхід для покращення стану  рівності та недискримінації”

 

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ: ЗАПИТАННЯ ТА ВІДПОВІДІ

Які корінні народи існують в Україні?

Кримські татари, караїми і кримчаки.

Чому українці не можуть вважатися «корінним народом»?

Тому що однією з ознак корінного народу є, як правило, відсутність власної державності поза межами країни свого проживання/громадянства; у переважній більшості випадків вони складають меншість населення своєї країни.

«Державотворчі нації» («титульні етноси», від яких часто походить назва держави) не підпадають під категорію «корінних народів».

Які специфічні права належать корінним народам згідно з Декларацією ООН про права корінних народів

Перш за все, це право на самовизначення, а також визнання колективного характеру прав корінних народів

Чи може бути ухваленим Закон «Про корінні народи  України» до внесення відповідних змін у Конституцію України?

Так, може, оскільки виокремлення категорії «корінні народи» міститься у трьох статтях чинної Конституції (ст. 11, 92 (3), ст. 119 (3).

Чи треба вносити зміни, що стосуються корінних народів, до оновленої Конституції України?
Так, це варто зробити.
Хоча стаття 92 чинної Конституції прямо передбачає розроблення відповідного національного законодавства стосовно прав корінних народів, у нову версію Конституції доцільно додати конституційну норму щодо права кримськотатарського народу на самовизначення, а також гарантії збереження етнокультурної ідентичності та самобутності нечисленних корінних народів – караїмів і кримчаків. 
 

Чи пов’язана реалізація кримськими татарами права на самовизначення із загрозою появи нового (кримськотатарського) сепаратизму?

Ні, такої загрози не існує. Зокрема, згідно 46-ї статті Декларації ООН, «ніщо в цій Декларації не може трактуватися… як виправдання або заохочення до будь-яких дій, що могли б [загрожувати] територіальній цілісності або політичній єдності незалежних суверенних держав». Тобто, йдеться про так зване «внутрішнє самовизначення», яке реалізується в кордонах існуючої держави, зокрема, шляхом встановлення різних форм автономії – включно з національно-територіальною.

Підготувала Наталія Беліцер, експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика

НОВІ ЖЕРТВИ ДИСКРИМІНАЦІЙНИХ ДІЙ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

10933928 1035583243124911 7595477955270643831 nПравозахисники зазначають: своїми нормативними актами Національний банк України поділив кримчан на три групи: ті, що проживають в Криму, внутрішньо переміщені особи, та громадяни, які вже давно виїхали з Криму, проживають на материковій Україні та мають кримську прописку. І проблеми, які через недалекоглядні дії НБУ несподівано виникли у третьої групи, вирішити неможливо. Причина – недосконалість законодавства.

Спочатку, внаслідок постанови НБУ №699, кримчани були позбавлені можливості на рівних з іншими громадянами України користуватися банківськими послугами. Потім, постановою №810 НБУ спробував вирішити цю проблему, передбачивши, що довідка про статус внутрішньо переміщеної особи (ВПО) прирівнює кримчан до резидентів України. Але цей спосіб працює виключно щодо другої групи кримчан. Ті ж, хто вже тривалий час проживають на материковій Україні, за визначенням не є вимушеними переселенцями і тому навіть права на отримання такої довідки не мають. Відповідно, вони позбавлені можливості відкривати банківські рахунки, отримувати на них платежі, обмінювати валюту тощо.

Варто відзначити, що спроба отримати довідку ВПО шляхом повідомлення неправдивих відомостей про час виїзду з Криму тягне за собою кримінальну відповідальність.

За словами юриста Української Гельсінської спілки Дар’ї Свиридової: «Така ситуація,  викликана тим, що в держави немає на сьогодні чіткої, узгодженої та зрозумілої стратегії роботи з Кримом, людьми, які там живуть та переселилися звідти на материк. А відповідно, і нормативно-правові акти й законодавчі ініціативи, спрямовані на регулювання прав та режиму на окупованих територіях, дуже часто не відповідають реальним потребам. В гіршому випадку - призводять до ще більшого погіршення ситуації, в який знаходяться люди (як, наприклад, у випадку з НБУ)».

Правозахисники за підтримки Фонду стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини звернулися до суду та оскаржують дії Нацбанку. Проте, як зазначає Сергій Заєць, експерт Регіонального центру прав людини, розгляд стратегічної справи може довго тягнутися в судах. При цьому кримчани будуть вимушені щоденно зіштовхуватися з проблемами, які накопичуються, як снігова куля.

Варто відзначити, що в судовій справі проти Нацбанку на сторону правозахисників стала і український Омбудсман Валерія Лутковська. За словами Сергія Пономарьова, начальника відділу з питань недискримінації Секретаріату Уповноваженого з прав людини, Омбудсман вбачає в постановах Нацбанку всі ознаки прямої дискримінації кримчан, а відтак уважно слідкує за проходженням зазначеної судової справи, маючи свого представника на кожному засіданні суду. Як того передбачає чинне законодавство, Уповноважений з прав людини також готова надати суду свій висновок по цій справі в разі отримання відповідного звернення від Окружного адміністративного суду міста Києва.

Чергове засідання в Окружному суді міста Києва (вул. Каменєва, 8) відбудеться 22 січня о 10:30. До цієї дати суд зобов'язав НБУ надати антидискримінаційну експертизу, яка мала обов’язково проводитись в разі прийняття подібних нормативних актів.

Контактна особа: Марина Говорухіна 050 612 00 20